РІШЕННЯ

позачергова двадцять сьома сесія VІІІ скликання

 

від 09.10.2023 р. №______

 

Про звернення депутатів Коростенської міської ради VІІІ скликання щодо недопущення зменшення соціальних гарантій і соціального захисту та порушення прав населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи

 

 З метою недопущення зменшення соціальних гарантій і соціального захисту та порушення прав населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, зважаючи на актуальність та соціальну значимість даного питання, керуючись ст.ст.8, 16, 22, 43 Конституції України, п.13 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи рекомендації постійної комісії міської ради з питань соціального захисту, охорони здоров’я та екології,  міська рада

 

ВИРІШИЛА:

 

1.  Підтримати звернення депутатів Коростенської міської ради щодо недопущення зменшення соціальних гарантій і соціального захисту та порушення прав населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи (додається).

 

 2.  Доручити міському голові Москаленку В.В. підписати звернення та направити за належністю. 

 

Міський голова                                                        Володимир МОСКАЛЕНКО

 

 

Секретар міської ради                                                                                           О.Олексійчук

 

Начальник управління праці 

та  соціального захисту населення                                                                                     І. Єсін           

Начальник відділу організаційного

забезпечення діяльності міської ради                                                                               О. Заєць

Начальник юридичного відділу                                                                                         Т. Камінська

                                                                                                                                                           

Додаток до рішення  позачергової двадцять            

сьомої сесії VIII скликання  

від  09.10.2023 року  № ____

                                               

 Президенту України

 Володимиру ЗЕЛЕНСЬКОМУ

                                                           

 Голові Верховної Ради України

 Руслану СТЕФАНЧУКУ

                                                

Прем’єр-міністру України         

Денису ШМИГАЛЮ

 

Народному депутату України

Володимиру АРЕШОНКОВУ

 

Звернення       

 депутатів Коростенської міської ради VІІІ скликання щодо недопущення  

зменшення соціальних гарантій і соціального захисту та порушення прав    

      населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи

Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (ст.ст.1, 3 Конституції України).

Стаття 8 Конституції України передбачає – «В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується».

Статтею 22 Конституції України визначено – «Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Пряма дія норм Конституції України означає, що ці норми застосовуються безпосередньо. Законами України та іншими нормативно-правовими актами можна лише розвивати конституційні норми, а не змінювати їх зміст. Закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються лише у частині, що не суперечить Конституції України.

Конституція - це особливий інститут правової системи держави, якому належить правове верховенство по відношенню до всіх її актів. Це не просто Закон, а основний Закон країни: закон Законів. Конституція оформляє національну систему права, об’єднує діюче законодавство, визначає основи законності і правопорядку в країні.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

 Разом з тим, статтею 8 проекту Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», який внесений на розгляд Верховної Ради Кабінетом Міністрів України, передбачається встановити з 1 січня 2024 року мінімальну заробітну плату - 7100 грн., з 1 квітня - 8000 гривень. Водночас, в абзаці четвертому цієї ж статті встановлюється мінімальна заробітна плата у розмірі 1600 грн., як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Мінімальна зарплата в Україні регулюється ст. 95 Кодексу законів про працю України та ст. 3 Закону України «Про оплату праці». Відповідно до цих статей, мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата встановлюється на національному рівні (однакова для всіх, відсутній регіональний, галузевий чи ін. поділ). Розмір мінімальної заробітної плати встановлює Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Тому, прийняття вказаної норми призведе до порушення Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових Законів або внесення змін до чинних Законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя статті 22 Конституції України).

Крім того, встановлення різних розмірів мінімальних заробітних плат, що застосовуються як певні величини щодо визначення розмірів оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці, є некоректним, а також не узгоджується із Законом України «Про оплату праці», який не передбачає наявності різних розмірів мінімальних заробітних плат.

Конституційний Суд України у Рішенні від 13.09.2023 року № 7-р(І)2023 зазначив, що зі змісту статті 8 Основного Закону України, заснованих на її приписах юридичних позицій Конституційного Суду України, а також міжнародних актів, у яких викладено розуміння юридичної визначеності, убачається, що принцип верховенства права вимагає від законодавця встановлювати чітке, зрозуміле, однозначне, прогнозоване правове регулювання суспільних відносин для забезпечення стабільного правового становища людини, не допускати довільної відмови від взятих державою на себе зобов’язань, гарантувати належний захист правомірних (легітимних) очікувань особи.

           У цьому ж Рішенні, Конституційний Суд вкотре наголосив на законодавчому рівні позитивного обов’язку держави перед громадянами України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на потребі надання таким особам особливого статусу та забезпечення державою їм посиленого соціального захисту.

Положення статті 16 Конституції України зобов’язують державу нести відповідальність за впровадження системи заходів щодо розв’язання проблем, пов’язаних із забезпеченням захисту прав, інтересів, гарантій, наданих особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та прямо зазначають, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

Тобто, покладення Конституцією України на державу обов’язку захищати осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, вказує на особливий статус таких осіб у контексті їх соціального захисту та охорони здоров’я, а відтак - обумовлює посилений їх соціальний захист.

Запровадження зменшеного мінімального розміру заробітної плати призведе до зменшення соціальних гарантій саме для осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки в ухвалених рішеннях судів, винесених за позовами саме цієї категорії громадян, застосовується саме мінімальний розмір заробітної плати.

У рішенні Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 встановлено, що держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в разі зміни такого регулювання вона не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено.

Також Конституційним Судом у рішенні від 17.07.2018 №6-р/2018, виходячи зі змісту ст.16 Конституції, було наголошено на конечній потребі зберігати генофонд Українського народу, яка «викликана перш за все незадовільною екологічною ситуацією», спричиненою, зокрема, Чорнобильською катастрофою, наслідком якої стало погіршення стану здоров’я населення, демографічний занепад, зростання смертності потерпілого від Чорнобильської катастрофи населення, захворюваності дітей, підвищення рівня інвалідизації населення. Вкрай серйозними наслідками, породженими цією катастрофою, є також проблеми соціально-психологічного характеру у постраждалих від Чорнобильської катастрофи громадян.

Крім того ж, конструкція – «для обчислення виплат» – не відповідає принципу правової визначеності, оскільки невідомо, які саме виплати підпадають під дію цієї норми, що в цілому, призведе до різного тлумачення вказаної норми та неоднозначності при її правозастосуванні.

Надзвичайна актуальність вирішення проблем, обумовлених Чорнобильською катастрофою, знайшла відображення і в інших законодавчих актах, зокрема Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Звертаємо увагу, що на території Коростенської міської територіальної громади проживає понад 58000 осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, з них: 535 ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС; потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи дітей - 16800, в тому числі 70 дітей, які мають інвалідність внаслідок захворювань, пов’язаних з аварією на ЧАЕС; 22000 тисячі - особи, які перебувають на обліку в Головному управління пенсійного фонду України в Житомирській області, з них 14000 осіб отримують доплату до пенсії, згідно зі ст.39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Соціальний захист осіб, зазначених вище, полягає у Чорнобильських виплатах, які прив’язані до мінімального розміру заробітної плати, і прийняття вказаної норми призведе до суттєвого зменшення пільг та компенсацій.

Основна маса населення, яка забезпечується цими компенсаціями - це особи, на долю яких випали усі наслідки аварії на ЧАЕС. Це і відселення, втрата майна, роботи, хвороби. В цілому, регіон і на сьогодні долає соціально-економічну катастрофу, до якої призвела Чорнобильська катастрофа.

Зазначаємо та наголошуємо на те, що жодним чином не допускається з боку держави порушення сутності права на соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, їх дискримінація, натомість держава повинна вживати всіх заходів для гарантування прав людини, їх забезпечення та захисту.

Підсумовуючи викладене, з метою недопущення зменшення соціальних гарантій і соціального захисту та порушення прав населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи Коростенська міська рада, -

                                                          Просить:

 

- виключити з Проекту Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» абзац 4 статті 8, а саме – «Визначити розмір мінімальної заробітної плати на рівні 1600 гривень, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду».

 

 

За дорученням депутатів

Коростенської міської ради,

міський голова                                                            Володимир МОСКАЛЕНКО

 

Секретар міської ради                                                  Олександр ОЛЕКСІЙЧУК